oi.teelfmraf%40ofni

Центр підтримки користувачів: +38 073 773 34 00

ЗАРЕЄСТРУВАТИСЯ

Log in

oi.teelfmraf%40ofni

Центр підтримки користувачів: +38 073 773 34 00

ЗАРЕЄСТРУВАТИСЯ

Log in

Від локалізації до протидії: заключний день роботи Українського павільйону на Commercial UAV Expo 2025 

Illustration

Завершальний день Commercial UAV Expo 2025 у Лас-Вегасі став кульмінацією насиченої програми наймасштабнішої світової події у сфері безпілотних технологій. Український павільйон, сформований із провідних технологічних компаній країни, презентував зрілу архітектуру національної дронової екосистеми з власним виробництвом, сервісними моделями, цифровою аналітикою та технологіями протидії. Швидкість впровадження, інтеграція у різні сектори та масштабування, що перевірені реальними викликами, перетворили Україну на орієнтир для глобального ринку й визначили напрям подальшого розвитку економіки в UAV.

Фінальним акцентом події стала панельна дискусія «Уроки з України: майбутнє комерційних дронів і технологій протидії». Учасники представили цілісне бачення того, як український досвід масового виробництва та багатопрофільного застосування безпілотників формує нові стандарти для світового ринку: від гнучкої регуляції та сертифікації до розвитку систем виявлення й протидії. Численні кейси довели, що дрони є універсальним інструментом для комерційних і безпекових завдань, але водночас — викликом, що потребує розбудови комплексної інфраструктури контролю та захисту.

У обговоренні взяли участь представники державних структур та бізнесу, чия експертиза формує подальший розвиток індустрії. Завдяки такому поєднанню поглядів дискусія стала майданчиком, де практика доповнила стратегічне бачення, а український досвід постав як цілісна модель майбутнього дронових технологій. Своїм досвідом ділилися:
● Дмитро Кушнерук, Генеральний консул України в Сан-Франциско;● Дмитро Шимків, інвестор, AeroDrone;● Февзі Аметов, заступник начальника відділу організації та застосування БпЛА, Департамент авіаційної безпеки МВС України;● Максим Прасолов, CGO, Bavovna.
Під час панельної дискусії учасники здійснили комплексний аналіз формування та зростання української дронової екосистеми, яка за останнє десятиліття перетворилася на одну з найбільш розвинених у світі. Експерти охопили тематику виробництва й локалізації технологій, розвитку сервісних моделей, цифрової аналітики, створення систем протидії, формування освітніх програм для операторів та пілотів.
«Один із цікавих уроків з України — підготовка пілотів. У нас є школи, які навчають навіть дітей із 14 років літати на дронах, із симуляторами та навчальними програмами. Наші пілоти — це не лише оператори: вони ще й інженери, які вміють паяти, програмувати та ремонтувати. Це набір умінь 3-в-1», — зазначив Февзі Аметов.

«Швидкість погоджень і доступів в Україні зросла до небаченого рівня. Сертифікація займає тижні, доступ до аеродромів для тестувань — дні. Я знаю кілька американських і британських компаній, які приїжджали в Україну саме тому, що тут швидше. Успіх України — у доступності. Дрони мають літати. Їх неможливо тестувати на землі — вони мають бути в повітрі», — поділився Дмитро Шимків.

Особливу увагу приділили викликам, що виникають паралельно з експоненційним зростанням індустрії. Тисячі дронів у полі чи в міському середовищі — це не лише нові можливості, а й питання, щопов’язані з регуляцією, сертифікацією та безпекою. Український досвід доводить: ефективне масштабування неможливе без розбудови систем управління та впровадження комплексних технологій протидії. Саме цей баланс між інноваційністю та контролем дедалі частіше розглядається як модель, що здатна визначити майбутнє безпілотних технологій.

«Дрони відкривають величезні можливості, але водночас несуть нові виклики із якими можна і варто працювати. Саме тому такі ініціативи, як ідентифікація дронів та реєстрація пілотів, є першими практичними кроками до регуляції галузі» - підкреслив Февзі Аметов

Окрема експерти зосередилися на технологічних викликах, що визначають подальший розвиток галузі. Серед ключових — питання навігації в умовах відсутності або компрометації сигналу GPS, з яким українські розробники стикаються щодня. Проблема стимулювала появу альтернативних систем позиціонування, здатних забезпечувати стабільність польотів у складних середовищах і масштабуватися не лише для використання у безпілотниках, а й для більшого спектру робототехніки. Приклади таких рішень показують, як практичні виклики в Україні прискорюють глобальні інновації, створюючи рішення, що виходять далеко за межі безпекового використання.

«Ми знаємо, як дрони літають без GPS, краще за будь-кого у світі, адже маємо величезний досвід і справжні золоті гори даних з України», — підкреслив Максим Прасолов.

Сьогодні українські компанії не лише виробляють обладнання, а й активно шукають оптимальні моделі кооперації з іноземними партнерами. Йдеться про локалізацію виробництва, спільні R&D-проєкти, створення нових сервісних форматів. Відкритість до інтеграції дозволяє українській екосистемі не просто експортувати технології, а ставати частиною глобальних ланцюжків доданої вартості.

«Нині завершується так звана “угода про дрони” між Україною та США. Сполучені Штати закуплять тисячі, можливо мільйони дронів з України, а Україна отримає технології, яких їй бракує. Це стане знаковим етапом у зміцненні зв’язків між двома країнами та модернізації дронової індустрії тут» - зауважив Дмитро Кушнерук.

Представлений цьогоріч у ще ширшому форматі, консолідований павільйон став не лише центром уваги інвесторів, інтеграторів та колег з інших країн, але й платформою, де закладаються нові засади глобальної співпраці.

FarmFleet дякує всім хто протягом трьох днів був поруч із Українським павільйоном — учасникам дискусій, відвідувачам стенду, друзям та партнерам. Окрема вдячність Генеральному консульству України в Сан-Франциско, Diia.City United, Львівській міській раді та IRON Cluster за підтримку у реалізації загальної української місії — розвитку і позиціонуванню України як глобального лідера безпілотної індустрії.